вівсяний
ВІВСЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до овес. Микита підносить з землі один колос вівсяний (Козл., Пов. і опов., 1949, 9); На голівоньці бриль з вівсяної соломи... (Забашта, Вибр., 1958, 204); За озером - поле: вівсяне, гречане... (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 165); // Вигот., зготовлений із зерен вівса або з продуктів його обробки (борошна, круп). Одна молодиця показала мені житній та вівсяний хліб (Н.-Лев., II, 1956, 392); З-під них [жорен] у дерев'яну миску.. падало вівсяне борошно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 6); Вівсяна каша.
2. Кольору соломи вівса; світло-жовтий. Такий молодий [Уланов], вродливий, з вівсяними бровами над синіми, чистими-чистими очима (Вільде, Троянди.., 1961, 347); Вівсяне волосся.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вівсяний | вівсяна | вівсяне | вівсяні |
Родовий | вівсяного | вівсяної | вівсяного | вівсяних |
Давальний | вівсяному | вівсяній | вівсяному | вівсяним |
Знахідний | вівсяний, вівсяного | вівсяну | вівсяне | вівсяні, вівсяних |
Орудний | вівсяним | вівсяною | вівсяним | вівсяними |
Місцевий | на/у вівсяному, вівсянім | на/у вівсяній | на/у вівсяному, вівсянім | на/у вівсяних |