виправдування
ВИПРАВДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. виправдувати 1-3.
2. Те саме, що виправдання 2. Уривчаста розмова обох нагадувала ревниві дорікання й несміливі, самим серцем сказані виправдування (Ле, Міжгір'я, 1953, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виправдування | виправдування |
Родовий | виправдування | виправдувань |
Давальний | виправдуванню | виправдуванням |
Знахідний | виправдування | виправдування |
Орудний | виправдуванням | виправдуваннями |
Місцевий | на/у виправдуванні | на/у виправдуваннях |
Кличний | виправдування | виправдування |