вилив
ВИЛИВ, у, ч. 1. Витікання, виливання якої-небудь рідини або рідкої маси. Магма, що виливається через щілини, переважно буває плинна (рухома).., і тому.. при виливах не утворюються вулканічні конуси (Курс заг. геол., 1947, 220).
2. перен. Висловлення, вираження почуттів. Я розповів знайомому власну любовну трагедію. Ви розумієте - мій біль безугавно шукав виливу (Вільде, Ти мене не любив, 1957, 14).
3. діал. Повінь. Побудовані були кашиці (загати ).., щоб охоронити село від виливу (Фр., VI, 1951, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вилив | виливи |
Родовий | виливу | виливів |
Давальний | виливові, виливу | виливам |
Знахідний | вилив | виливи |
Орудний | виливом | виливами |
Місцевий | на/у виливі | на/у виливах |
Кличний | виливе | виливи |
вилити
ВИЛИТИ див. виливати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виллю | виллємо |
2 особа | виллєш | виллєте |
3 особа | виллє | виллють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вилив | вилили |
Жіночий рід | вилила | |
Середній рід | вилило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилиймо | |
2 особа | вилий | вилийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виливши |