юбка
ЮБКА, и, ж. 1. діал. Юпка. - А що? одрізати тобі на спідницю чи на юбку? - спитав Ястшембський в молодиці (Н.-Лев., II, 1956, 44); Одіта вона була у демікотонну юбку й спідницю (Мирний, І, 1954, 165).
2. спец. Бокові стінки (або нижня частина їх) якогось циліндричного виробу. Ізолятори встановлюють на спеціальних крюках і штирях, але тільки так, щоб головка їх була зверху, а юбка внизу (Монтаж і ремонт.., 1956, 19); Юбка поршня.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | юбка | юбки |
Родовий | юбки | юбок |
Давальний | юбці | юбкам |
Знахідний | юбку | юбки |
Орудний | юбкою | юбками |
Місцевий | на/у юбці | на/у юбках |
Кличний | юбко | юбки |
спідниця
СПІДНИЦЯ, і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. - Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Кв.-Осн., II, 1956, 436); Другі в плахтах та запасках, голови шовковими платками повив'язують, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила (Мирний, І, 1949, 140); Переводила [Маланка] задуманий погляд на дочку. Відтак поправляла на ній намисто, обсмикувала сорочку, укладала складки спідниці (Коцюб., II, 1955, 30); - А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Л. Укр., III, 1952, 643); Відчинилися двері, і на порозі стала дівчина. З кишені її куценької спідниці визирала ручка маленького кольта (Досв., Вибр., 1959, 17); * У порівн. Його довга синя сукмана, руда на фалдах, вкривала ноги аж до землі,- наче спідниця (Коцюб., II, 1955, 377); Гошка красувався у широких, як спідниця, галіфе (Тют., Вир, 1964, 419); // спідниці, ниць, мн. Кілька таких одежин, які надягали під убрання для надання пишності. - Що це воно за пані! Прийшла простоволоса, неначе дівка. Чи надула спідниці, чи намостила обручів під сукню, що така товста (Н.-Лев., III, 1956, 63); Станіславівська дячиха умостилася ліпше на лаві, розправила спідниці, виставила ноги, аби видно було її лаковані черевики (Хотк., II, 1966, 367); // У деяких народів - чоловіче вбрання, що нагадує такий одяг; // Частина жіночої сукні від талії донизу.
@ Держатися (триматися) за спідницю, ірон.- не проявляти самостійності, підкорятися волі якої-небудь жінки.- Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 78); У (в) спідниці, ірон.- у жіночій подобі. В Христининій кімнаті неначе жив якийсь нетяга-бурлака в спідниці. Усе було розкидане, усе лежало не на своєму місці (Н.-Лев., VI, 1966, 22); Тетяна прожогом, з рухами москаля в спідниці, кинулась одчиняти школу (Коцюб., І, 1955, 310).
2. перен., розм. Жінка як представник своєї статі. [Степан:] Ти подумай, почали приходити додому люди, що, як і я, побували.. навіть у самому Берліні, у всіх столицях закордонних, були під командою знаменитих генералів, а вдома що, хто начальство? Хто командує? Спідниця (Корн., II, 1955, 90); - Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся, впадеш і вже не зведешся (Мушк., Чорний хліб, 1960, 140); - А ми вже думали - не прийдеш, проміняєш товариство на якусь спідницю... (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спідниця | спідниці |
Родовий | спідниці | спідниць |
Давальний | спідниці | спідницям |
Знахідний | спідницю | спідниці |
Орудний | спідницею | спідницями |
Місцевий | на/у спідниці | на/у спідницях |
Кличний | спіднице | спідниці |