шептатися
ШЕПТАТИСЯ, шепчуся, шепчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки. Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливились, що так довго нема Параскіци (Коцюб., І, 1955, 275); - По обіді на ура Колісника! - шепталися за столом, як він вибіг у другу хату за чимсь (Мирний, III, 1954, 288); - Куди нас ведуть? - шепталися в колоні (Тют., Вир, 1964, 346); // розм. Говорити, повідомляти один одному щось тихо, пошепки. І в стайні, і в майстернях, і в їдальні будуть шептатися, збиратися купками; піде гуляти новина (Сміл., Зустрічі, 1936, 223); // перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати і т. ін. Шепчуться лози (Граб., І, 1959, 72); В світанковім промінні шептався, Гомонів з колоском колосок (Мас., Степ, 1938, 10); За селом понад рікою Вітер шепчеться з лозою (Стельмах, Живі огні, 1954, 73).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шепчуся | шепчемося |
2 особа | шепчешся | шепчетеся |
3 особа | шепчеться | шепчуться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шептатимуся | шептатимемося |
2 особа | шептатимешся | шептатиметеся |
3 особа | шептатиметься | шептатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шептався | шепталися |
Жіночий рід | шепталася | |
Середній рід | шепталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шепчімося | |
2 особа | шепчись | шепчіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шепчучись | |
Минулий час | шептавшись |