чикнути
ЧИКНУТИ, ну, неш, перех. і неперех., розм. Однокр. до чикати. Роман не зоглядівся, як Соломія чикнула ножицями, одтяла йому.. бурці з одного боку, а потім одшматувала клапоть русявої бороди (Н.-Лев., VI, 1966, 393); - Дозволь чикнути собі на пам'ять оцей гарненький локон... (Гончар, II, 1959, 93); - Піймаємо ту птаху в садку та й ...- промовила цариця і чикнула себе пальцем по шиї (Н.-Лев., IV, 1956, 27).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чикну | чикнемо |
2 особа | чикнеш | чикнете |
3 особа | чикне | чикнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чикнув | чикнули |
Жіночий рід | чикнула | |
Середній рід | чикнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чикнімо | |
2 особа | чикни | чикніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | чикнувши |