учаровувати
УЧАРОВУВАТИ (ВЧАРОВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЧАРУВАТИ (ВЧАРУВАТИ), ую, уєш, док., перех. 1. Те саме, що зачаровувати 1. - Ти вчарувала його. Дала йому якесь дання (Фр., І, 1955, 88).
2. То саме, що зачаровувати 2. - Хіба я гірша за ту вашу західнячку? Не розумію, чим вона всіх вас вчаровує? (Гончар, Циклон, 1970, 143); Липнева Полтава приваблює, вчаровує (Літ. Укр., 11.VII 1969, 1); Чи тебе так вчарували її чорні брови, чи тебе так приманили воли та корови?! (У. Кравч., Вибр., 1958, 119); Не знаю, що мене до тебе тягне, Чим вчарувала ти мене (Фр., XI, 1952, 7).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | учаровую | учаровуємо |
2 особа | учаровуєш | учаровуєте |
3 особа | учаровує | учаровують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | учаровуватиму | учаровуватимемо |
2 особа | учаровуватимеш | учаровуватимете |
3 особа | учаровуватиме | учаровуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | учаровував | учаровували |
Жіночий рід | учаровувала | |
Середній рід | учаровувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | учаровуймо | |
2 особа | учаровуй | учаровуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | учаровуючи | |
Минулий час | учаровувавши |