твердомір
ТВЕРДОМІР, а, ч . Прилад для вимірювання твердості речовини. Олександру Бутову.. доручено відповідальну справу - перевіряти ваговимірювальні прилади, манометри, твердоміри (Рад. Укр., 15.III 1968, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | твердомір | твердоміри |
Родовий | твердоміра | твердомірів |
Давальний | твердомірові, твердоміру | твердомірам |
Знахідний | твердомір | твердоміри |
Орудний | твердоміром | твердомірами |
Місцевий | на/у твердомірі | на/у твердомірах |
Кличний | твердоміре | твердоміри |