скандалізувати
СКАНДАЛІЗУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., книжн. 1. Викликати обурення, збентеження, зніяковіння непристойною поведінкою, ганебним учинком і т. ін. Бувайте здорові, та нехай Вас не скандалізують оці дурниці, що я сьогодні понаписувала (Л. Укр., V, 1956, 155); Учитель із Бреславля Вольф не мав більшої насолоди, як підвести цензуру. Він опублікував у провінціальних сілезьких газетах пісню грішника і цим багато скандалізував благочестиві німецькі душі (Тич., III, 1957, 33).
2. Ставити кого-небудь у незручне, неприємне становище; осоромлювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скандалізую | скандалізуємо |
2 особа | скандалізуєш | скандалізуєте |
3 особа | скандалізує | скандалізують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скандалізуватиму | скандалізуватимемо |
2 особа | скандалізуватимеш | скандалізуватимете |
3 особа | скандалізуватиме | скандалізуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скандалізував | скандалізували |
Жіночий рід | скандалізувала | |
Середній рід | скандалізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скандалізуймо | |
2 особа | скандалізуй | скандалізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скандалізуючи | |
Минулий час | скандалізувавши |