сивина
СИВИНА, и, ж. 1. Сиве волосся. Косми чорного волосся, подекуди з білими нитками сивини, просто спадали на плечі (Коцюб., І, 1955, 56); Перша сивина заблищала сріблом на скронях (Тулуб, В степу.., 1964, 410); Сивина приємно пасувала його бадьорій рухливості (Кач., II, 1958, 401); * У порівн. На його.. бороді повисла срібна осіння павутина і поблискувала на скупому сонці, як сивина (Донч., III, 1956, 14); // Сивий колір (волосся). Навіть брови та невеличкі вуса зараз були волохаті і мовби посріблені сивиною (Головко, II, 1957, 505); На сивину волосся лягало проміння сонця (Трубл., Шхуна.., 1940, 111); // перен. Про старість. Сивина навчила Кожну мить хорошу берегти (Рильський, III, 1961, 324); Навесні, як гай, помолодію. То дарма, що втома й сивина (Дмит., Осінь.., 1959, 38); - І не соромно, тітко, у вашому віці говорити отаке? Сивини своєї посовістилися б! (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 162).
@ Дожити до сивини - те саме, що Дожити до сивого волосу (див. волос). Свавольні діти... З них до сивини Один дожив (Рильський, II, 1960, 274); Сивина в бороду, а чорт (біс) у ребро див. борода.
2. перен. Сірувато-біле забарвлення чого-небудь, сірувато-білий наліт на чомусь. Високо-високо залетіло вгору в дні свої останні бабине літо, висвічує сивиною на сонці (Вас., II, 1959, 110); Кому ж повірить? Іскрам золотистим Чи сивині осик, осик глухих? (Рильський, І, 1960, 201); На ранок мороз сивиною вкривав землю, стріхи, дерева... (Головко, І, 1957, 156); Григор підсунувся до дівчини, обкутав її лице тютюновою сивиною (Гуц., Скупана.., 1965, 20); * Образно. Рожевий відблиск сонця ледве-ледве пробивався крізь каламутну сивину похмурого зимового ранку (Добр., Тече річка.., 1961, 12).
3. перен. Далекі часи; давнина. Андрій слухає страшне оповідання; із давньої сивини, через століття, до нього долітають дикі зойки (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 27).
З сивини віків (століть) - з дуже давніх часів, з давніх-давен. [Придорожній:] Правда, Іване, в ньому [портреті] неначе з сивини віків проглядає сила дика і войовнича (Корн., II, 1955, 106); - Скільки ж казок про нас перекажуть [майбутні покоління], скільки пісень проспівають про нас!.. І воскреснемо ми, - сказав Щорс.. - І повстанемо з сивини століть, і пройдемо перед ними могутнім строєм, повним урочистого ритму й краси (Довж., І, 1958, 188); Сивина віків (століть) - дуже давні часи; давнина. Як не можна з матері сміятися, так не можна і дівчину навіть словом образити... Сивина століть, оберігаючи майбутнє поколінь, турбувалася про найкращі і найтрудніші дівочі літа (Стельмах, І, 1962, 260); У сивину (сивині) віків (століть) - дуже давно, за найдавніших часів. Дружба українського народу з чехами і словаками пройшла через всі можливі випробування. Зароджувалась вона ще у сивині віків (Рад. Укр., 26.V 1968, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сивина | сивини |
Родовий | сивини | сивин |
Давальний | сивині | сивинам |
Знахідний | сивину | сивини |
Орудний | сивиною | сивинами |
Місцевий | на/у сивині | на/у сивинах |
Кличний | сивино | сивини |