саморозвиток
САМОРОЗВИТОК, тку, ч. 1. Розумовий або фізичний розвиток людини, якого вона досягає самостійними заняттями, вправами. В спадщині, яку внесла Індія у світову культуру, помітне місце займає.. система саморозвитку людини (Знання.., 1, 1967, 20).
2. Розвиток кого-, чого-небудь власними силами, без впливу, сприяння яких-небудь зовнішніх сил. У своїй знаменитій праці «Походження видів» учений [Ч. Дарвін] вперше науково обгрунтував ідею саморозвитку живої природи (Наука.., 2, 1959, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саморозвиток | саморозвитки |
Родовий | саморозвитку | саморозвитків |
Давальний | саморозвиткові, саморозвитку | саморозвиткам |
Знахідний | саморозвиток | саморозвитки |
Орудний | саморозвитком | саморозвитками |
Місцевий | на/у саморозвитку | на/у саморозвитках |
Кличний | саморозвитку | саморозвитки |