самозаспокоюватися
САМОЗАСПОКОЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., САМОЗАСПОКОЇТИСЯ, оюся, оїшся, док. 1. Заспокоювати себе.
2. Ставати самозаспокоєним. - В творчій роботі ти сама зростала. А як тільки самозаспокоїлась, зазналась, то й почала відставати од життя (Донч., V, 1957, 497).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | самозаспокоююся | самозаспокоюємося |
2 особа | самозаспокоюєшся | самозаспокоюєтеся |
3 особа | самозаспокоюється | самозаспокоюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | самозаспокоюватимуся | самозаспокоюватимемося |
2 особа | самозаспокоюватимешся | самозаспокоюватиметеся |
3 особа | самозаспокоюватиметься | самозаспокоюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | самозаспокоювався | самозаспокоювалися |
Жіночий рід | самозаспокоювалася | |
Середній рід | самозаспокоювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | самозаспокоюймося | |
2 особа | самозаспокоюйся | самозаспокоюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | самозаспокоюючись | |
Минулий час | самозаспокоювавшись |