ріденький
РІДЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до рідкий 2, 3, 5-7. Недалеко шляху ріденький перелісок, поміж деревами стоїть у копицях сіно (Вас., II, 1959, 157); От те ж саме чоло, ті ж самі очі, ріденькі вуса, гостре підборіддя, - але дух смерті поклав уже свою незриму печать на це обличчя (Хотк., І, 1966, 132); Дощ нудно сіявся над землею і застилав усе навкруги ріденькою млою (Голов., Тополя.., 1965, 73); Видавлюючи на нарум'яненому обличчі усмішку, вона [акробатка] кланялась у відповідь на ріденькі аплодисменти (Донч., VI, 1957, 433); Супроти міцного, голосистого хору голосок Зіньковича здавався ріденьким, схожим на комарине дзижчання (Збан., Малин. дзвін, 1958, 230).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ріденький | ріденька | ріденьке | ріденькі |
Родовий | ріденького | ріденької | ріденького | ріденьких |
Давальний | ріденькому | ріденькій | ріденькому | ріденьким |
Знахідний | ріденький, ріденького | ріденьку | ріденьке | ріденькі, ріденьких |
Орудний | ріденьким | ріденькою | ріденьким | ріденькими |
Місцевий | на/у ріденькому, ріденькім | на/у ріденькій | на/у ріденькому, ріденькім | на/у ріденьких |