розпотрошений
РОЗПОТРОШЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розпотрошити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розпотрошений | розпотрошена | розпотрошене | розпотрошені |
Родовий | розпотрошеного | розпотрошеної | розпотрошеного | розпотрошених |
Давальний | розпотрошеному | розпотрошеній | розпотрошеному | розпотрошеним |
Знахідний | розпотрошений, розпотрошеного | розпотрошену | розпотрошене | розпотрошені, розпотрошених |
Орудний | розпотрошеним | розпотрошеною | розпотрошеним | розпотрошеними |
Місцевий | на/у розпотрошеному, розпотрошенім | на/у розпотрошеній | на/у розпотрошеному, розпотрошенім | на/у розпотрошених |