понехтувати
ПОНЕХТУВАТИ, ую, уєш, док. 1. неперех., ким, чим. Поставитися із зневагою до кого-, чого-небудь.
2. перех., розм. Зіпсувати, пошкодити що-небудь. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує (Сл. Гр.); // Побити, понівечити кого-небудь. От падлючі діти - так понехтували хлоп'я: як побили (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понехтую | понехтуємо |
2 особа | понехтуєш | понехтуєте |
3 особа | понехтує | понехтують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понехтував | понехтували |
Жіночий рід | понехтувала | |
Середній рід | понехтувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понехтуймо | |
2 особа | понехтуй | понехтуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понехтувавши |