позадівати
ПОЗАДІВАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Задіти кудись усе або багато чого-небудь. Ой чому ж ти, легінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? (Сл. Гр.); Один снаряд розірвався, розвалив кузню, відчикрижив і кудись позадівав чотири пальці з лівої руки майстра (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 133).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позадіваю | позадіваємо |
2 особа | позадіваєш | позадіваєте |
3 особа | позадіває | позадівають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позадівав | позадівали |
Жіночий рід | позадівала | |
Середній рід | позадівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позадіваймо | |
2 особа | позадівай | позадівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позадівавши |