оказенювати
ОКАЗЕНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКАЗЕНИТИ, ню, ниш, док., перех., книжн. Робити що-небудь сухим, безбарвним, нецікавим; надавати чому-небудь казенного вигляду, характеру. Хвилюємося тим, як доносить учитель-словесник художні твори до своїх вихованців, чи не оказенює їх шкільна програма надмірним анатомуванням (Літ. Укр., 8. І 1965, 1); - Хай змагання розпочнеться не згори, а знизу.. Щоб не оказенити цієї великої справи (Руд., Вітер.., 1958, 270).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оказенюю | оказенюємо |
2 особа | оказенюєш | оказенюєте |
3 особа | оказенює | оказенюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оказенюватиму | оказенюватимемо |
2 особа | оказенюватимеш | оказенюватимете |
3 особа | оказенюватиме | оказенюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оказенював | оказенювали |
Жіночий рід | оказенювала | |
Середній рід | оказенювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оказенюймо | |
2 особа | оказенюй | оказенюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оказенюючи | |
Минулий час | оказенювавши |