неврівноваженість
НЕВРІВНОВАЖЕНІСТЬ, ності, ж. Власт. за знач. неврівноважений. Барабашева неврівноваженість вабила її.., але про нього вона намагається тепер не думати (Сміл., Зустрічі, 1936, 116).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неврівноваженість | неврівноваженості |
Родовий | неврівноваженості, неврівноважености | неврівноваженостей |
Давальний | неврівноваженості | неврівноваженостям |
Знахідний | неврівноваженість | неврівноваженості |
Орудний | неврівноваженістю | неврівноваженостями |
Місцевий | на/у неврівноваженості | на/у неврівноваженостях |
Кличний | неврівноваженосте | неврівноваженості |