намолочувати
НАМОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок.. НАМОЛОТИТИ, очу, отиш, док. 1. перех. Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна. Вдвох з батьком вони намолочували гори збіжжя (Бойч., Молодість, 1949, 146); Підраховуємо, .. чого ми накосили, чого намолотили та в засіки зсипали... (Вишня, І, 1956, 129).
2. тільки док., перех. і без додатка, розм. Знищити певну кількість кого-, чого-небудь. Підходив [Прудивус] до них з дубовою голоблею в руках, що нею він намолотив сьогодні не так уже й мало ворогів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 398); [Прохор:] Товаришу командуючий, обслуга протитанкової гармати... [Ватутін:] Відставить! Бачу, добре намолотили (Дмит., Драм. тв., 1958, 168).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намолочую | намолочуємо |
2 особа | намолочуєш | намолочуєте |
3 особа | намолочує | намолочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намолочуватиму | намолочуватимемо |
2 особа | намолочуватимеш | намолочуватимете |
3 особа | намолочуватиме | намолочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намолочував | намолочували |
Жіночий рід | намолочувала | |
Середній рід | намолочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намолочуймо | |
2 особа | намолочуй | намолочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | намолочуючи | |
Минулий час | намолочувавши |