малярик
МАЛЯРИК1, а, ч . Пестл. до маляр. Коли б же я знала - Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (Чуб., V, 1874, 313).
МАЛЯРИК2, а, ч., розм. Людина, що хворіє на малярію. Якщо в 1960 році на земній кулі було зареєстровано понад 100 мільйонів нових маляриків, то в Радянському Союзі - близько 360 чоловік, і то переважно з числа мешканців вздовж наших південних кордонів (Хлібороб Укр., 1, 1964, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | малярик | малярики |
Родовий | малярика | маляриків |
Давальний | малярикові, малярику | малярикам |
Знахідний | малярика | маляриків |
Орудний | маляриком | маляриками |
Місцевий | на/у малярику, малярикові | на/у маляриках |
Кличний | малярику | малярики |