кудлай
КУДЛАЙ, я, ч., розм. 1. Кудлата собака. Ми з матір'ю вийшли і стали на чати. Десь постріл ударив. Зайшлись кудлаї (Перв., II, 1958, 336); Він мерщій підхопив цуценя на руки, притис до грудей і почав пестити кошлату, всю в будяках, шерсть маленького кудлая (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 11).
2. Про чоловіка з кудлатим волоссям; патлань. [Подорожній (стиха до шинкаря:) ] Чи можна того кудлая пивом почастувати? (Л. Укр., IV, 1954, 223).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кудлай | кудлаї |
Родовий | кудлая | кудлаїв |
Давальний | кудлаєві, кудлаю | кудлаям |
Знахідний | кудлая | кудлаїв |
Орудний | кудлаєм | кудлаями |
Місцевий | на/у кудлаї | на/у кудлаях |
Кличний | кудлаю | кудлаї |
кудлати
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кудлаю | кудлаємо |
2 особа | кудлаєш | кудлаєте |
3 особа | кудлає | кудлають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кудлатиму | кудлатимемо |
2 особа | кудлатимеш | кудлатимете |
3 особа | кудлатиме | кудлатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кудлав | кудлали |
Жіночий рід | кудлала | |
Середній рід | кудлало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кудлаймо | |
2 особа | кудлай | кудлайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кудлаючи | |
Минулий час | кудлавши |