ковбойка
КОВБОЙКА, и, ж. 1. Верхня картата чоловіча сорочка особливого крою, з відкладним коміром. Його розхристана ковбойка і незалежний вигляд мали б привернути увагу комісії (Ле, Міжгір'я, 1953, 173); На ньому легка строката сорочка (такі звуться ковбойками) (Кучер, Прощай.., 1957, 95).
2. Гостроверхий бриль із широкими полями, загнутими з боків, та ремінцем під підборіддям.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковбойка | ковбойки |
Родовий | ковбойки | ковбойок |
Давальний | ковбойці | ковбойкам |
Знахідний | ковбойку | ковбойки |
Орудний | ковбойкою | ковбойками |
Місцевий | на/у ковбойці | на/у ковбойках |
Кличний | ковбойко | ковбойки |