карикатурний
КАРИКАТУРНИЙ, а, е. 1. Стос. до карикатури (у 1 знач.), власт. їй. Карикатурний малюнок; Карикатурний стиль.
2. перен. Який викликає сміх, нагадує карикатуру; смішний, недоладний. Голова в нього сиділа якось між плечима і випиналась рудою борідкою вперед, як і живіт; все це трималось на коротеньких ніжках, а тому він мав вигляд досить комічний, карикатурний (Думки про театр, 1955, 38); Він відчував насолоду, коли з-під його пензля з'являлись на папері чи то пейзаж місячної ночі, чи то карикатурні обличчя його товаришів (Трубл., Мандр., 1938, 50).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | карикатурний | карикатурна | карикатурне | карикатурні |
Родовий | карикатурного | карикатурної | карикатурного | карикатурних |
Давальний | карикатурному | карикатурній | карикатурному | карикатурним |
Знахідний | карикатурний, карикатурного | карикатурну | карикатурне | карикатурні, карикатурних |
Орудний | карикатурним | карикатурною | карикатурним | карикатурними |
Місцевий | на/у карикатурному, карикатурнім | на/у карикатурній | на/у карикатурному, карикатурнім | на/у карикатурних |