зсушений
ЗСУШЕНИЙ, рідко ІЗСУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсушити, ізсушити. Явдоха була пишна, горда.. Мотря, з молодих ще літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха (Мирний, І, 1949, 396); Оце повне життя, молодості, повне краси й любові дівоче тіло буде повільно зсушене голодом-спрагою? Треба шукати виходу. Будь-що знайти вихід (Гончар, Тронка, 1963, 245).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зсушений | зсушена | зсушене | зсушені |
Родовий | зсушеного | зсушеної | зсушеного | зсушених |
Давальний | зсушеному | зсушеній | зсушеному | зсушеним |
Знахідний | зсушений, зсушеного | зсушену | зсушене | зсушені, зсушених |
Орудний | зсушеним | зсушеною | зсушеним | зсушеними |
Місцевий | на/у зсушеному, зсушенім | на/у зсушеній | на/у зсушеному, зсушенім | на/у зсушених |