злічувати
ЗЛІЧУВАТИ1, ую, уєш, недок., ЗЛІЧИТИ, злічу, злічиш, док., перех. і без додатка, рідко. Способом лічби визначати кількість, суму і т. ін. кого-, чого-небудь. [Мохаммед:] Я злічив всі зморшки у неї на обличчі... (Л. Укр., II, 1951, 339); Не злічити, як багато нарубав вугілля тато (Уп., Вірші.., 1957, 174).
ЗЛІЧУВАТИ2, ую, уєш, недок., ЗЛІЧИТИ, злічу, злічиш, док., перех., рідко. Лікуючи, відновлювати здоров'я; виліковувати. Злічи мою дочку; // перен. Позбуватися чого-небудь. Ні, доню, голубко, Цього не злічити: Настало те врем'я, Що треба любити (Пісні та романси.., II, 1956, 252).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злічую | злічуємо |
2 особа | злічуєш | злічуєте |
3 особа | злічує | злічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злічуватиму | злічуватимемо |
2 особа | злічуватимеш | злічуватимете |
3 особа | злічуватиме | злічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | злічував | злічували |
Жіночий рід | злічувала | |
Середній рід | злічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злічуймо | |
2 особа | злічуй | злічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | злічуючи | |
Минулий час | злічувавши |