звинятися
ЗВИНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗВИНИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. 1. Те саме, що вибачатися. «Я звиняюсь,- каже, -ви проти нової школи, Ганно Антонівно?» (Ю. Янов., І, 1954, 25); - А перед Федотом - звинись. Він тобі старший брат.. А ти на нього руку піднімаєш (Тют., Вир, 1964, 224).
2. Виправдовуватися. Пан гостро зганьбив бонну, а Катрусю казав взяти економові й покарати, хоч Катруся звинялася, що вона .. не винна (Кобр., Вибр., 1954, 88).
3. тільки док. Відчути провину; провинитися. Він подивився на Барона таким поглядом, ніби чим звинився (Досв., Вибр., 1959, 157).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звиняюся | звиняємося |
2 особа | звиняєшся | звиняєтеся |
3 особа | звиняється | звиняються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звинятимуся | звинятимемося |
2 особа | звинятимешся | звинятиметеся |
3 особа | звинятиметься | звинятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звинявся | звинялися |
Жіночий рід | звинялася | |
Середній рід | звинялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звиняймося | |
2 особа | звиняйся | звиняйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звиняючись | |
Минулий час | звинявшись |