замирятися
ЗАМИРЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАМИРИТИСЯ, ирюся, иришся, док., розм. 1. Налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир; миритися. - Вас женуть не на війну, а в неволю. Чуєте? У неволю! У живу данину перському шахові, бо він не замиряється з падишахом без живої данини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 456); Ми підвелись. Іван простяг руку офіцерові. - Замирімся, пане капітане (Досв., Вибр., 1959, 182); Мар'ян теж вирішив замиритися з Антоном та й більше ніколи вже не ворогувати (Чорн., Визвол. земля, 1959, 196).
2. Скорятися кому-, чому-небудь, примирятися з тим, що є. * Образно. Влаштувавшись на новому місці, Хома швидко вгамувався і замирився з долею (Гончар, III, 1959, 404).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замиряюся | замиряємося |
2 особа | замиряєшся | замиряєтеся |
3 особа | замиряється | замиряються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замирятимуся | замирятимемося |
2 особа | замирятимешся | замирятиметеся |
3 особа | замирятиметься | замирятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замирявся | замирялися |
Жіночий рід | замирялася | |
Середній рід | замирялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замиряймося | |
2 особа | замиряйся | замиряйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замиряючись | |
Минулий час | замирявшись |