загомонітися
ЗАГОМОНІТИСЯ, юся, нишся, док., розм. Захопитися розмовою, заговоритися. У жвавій бесіді проходив день. Незчулися, як і за обід перевалило. Так загомонілися, засиділися (Цюпа, Назустріч.., 1958, 442).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загомонюся | загомонимося |
2 особа | загомонишся | загомонитеся |
3 особа | загомониться | загомоняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загомонівся | загомонілися |
Жіночий рід | загомонілася | |
Середній рід | загомонілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загомонімося | |
2 особа | загомонися | загомоніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | загомонівшись |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загомонюся | загомонимося |
2 особа | загомонишся | загомонитеся |
3 особа | загомониться | загомоняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загомонівся | загомонілися |
Жіночий рід | загомонілася | |
Середній рід | загомонілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загомонімося | |
2 особа | загомонися | загомоніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | загомонівшись |