діада
ДІАДА, -и, ж., філос. 1. Єдність, утворена двома роздільними членами або частинами. <> Соціальна діада – група з двох людей. 2. У піфагореїзмі та платонізмі: термін, що ним позначали принцип невизначеності, неформальності, множинності і мінливості на противагу монаді ("одиниці") як принципу єдності, стабільності та форми. 3. Жіноче божество, світова душа, "матір богів", тобто "світил" і "космосу".
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діада | діади |
Родовий | діади | діад |
Давальний | діаді | діадам |
Знахідний | діаду | діади |
Орудний | діадою | діадами |
Місцевий | на/у діаді | на/у діадах |
Кличний | діадо | діади |