діагенез
ДІАГЕНЕЗ, -у, ч. Сукупність процесів перетворення пухких відкладів в осадочні гірські породи; відбувається у верхніх шарах земної кори і полягає в перекристалізації осадів, утворенні мінералів, конкрецій, гідратації або дегідратації (зневодненні), цементації осадів тощо; розрізняють два етапи діагенетичного мінералоутворення: окислювальний і відновний.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діагенез | діагенези |
Родовий | діагенезу | діагенезів |
Давальний | діагенезові, діагенезу | діагенезам |
Знахідний | діагенез | діагенези |
Орудний | діагенезом | діагенезами |
Місцевий | на/у діагенезі | на/у діагенезах |
Кличний | діагенезе | діагенези |