дрібнопомісний
ДРІБНОПОМІСНИЙ, а, е, іст. Який володів невеликим помістям. Хутір звався Богданівною, належав дрібнопомісному дворянинові пану Худолію (Кочура, Зол. грамота, 1960, 540).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дрібнопомісний | дрібнопомісна | дрібнопомісне | дрібнопомісні |
Родовий | дрібнопомісного | дрібнопомісної | дрібнопомісного | дрібнопомісних |
Давальний | дрібнопомісному | дрібнопомісній | дрібнопомісному | дрібнопомісним |
Знахідний | дрібнопомісний, дрібнопомісного | дрібнопомісну | дрібнопомісне | дрібнопомісні, дрібнопомісних |
Орудний | дрібнопомісним | дрібнопомісною | дрібнопомісним | дрібнопомісними |
Місцевий | на/у дрібнопомісному, дрібнопоміснім | на/у дрібнопомісній | на/у дрібнопомісному, дрібнопоміснім | на/у дрібнопомісних |