догнивати
ДОГНИВАТИ, аю, аєш, недок., ДОГНИТИ, ию, иєш, док. 1. Гнити до кінця, повністю. Догнивали подовбані птицею, поливані дощами соковиті кавуни і дині (Кач., II, 1958, 431).
2. перен. Повільно вмирати, гинути від нестерпних умов. І не в Дрездені, і не в Мюнхені догнивав він [німець], а в старому, давним-давно забутому шурфові (Вишня, І, 1956, 258).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догниваю | догниваємо |
2 особа | догниваєш | догниваєте |
3 особа | догниває | догнивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догниватиму | догниватимемо |
2 особа | догниватимеш | догниватимете |
3 особа | догниватиме | догниватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | догнивав | догнивали |
Жіночий рід | догнивала | |
Середній рід | догнивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догниваймо | |
2 особа | догнивай | догнивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | догниваючи | |
Минулий час | догнивавши |