грядки
ГРЯДКИ, -док, мн., діал. Див. градки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грядки | |
Родовий | грядків | |
Давальний | грядкам | |
Знахідний | грядки | |
Орудний | грядками | |
Місцевий | на/у грядках | |
Кличний | грядки |
грядка
ГРЯДКА, и, ж. Оброблена, підготовлена для вирощування городніх культур земля. З лівого боку чорніли грядки та невеличкий молодий вишник (Мирний, II, 1954, 166); // Земля, признач. для вирощування городніх культур. Мати щороку наймала грядку на городину (Вас., Незібр. тв., 1941, 157); Весна! Господині копають грядки (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 108); // чого. Смуга землі, на якій ростуть городні культури, квіти. На городі, поміж грядками буряків, моркви й усякої городини, вилися доріжки (Н.-Лев., III, 1956, 232); Вони в одному дворі знайшли грядку самосійних квітів і несли своїй Талі величезного осіннього букета (Ю. Янов., II, 1954, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грядка | грядки |
Родовий | грядки | грядок |
Давальний | грядці | грядкам |
Знахідний | грядку | грядки |
Орудний | грядкою | грядками |
Місцевий | на/у грядці | на/у грядках |
Кличний | грядко | грядки |