грюкотати
ГРЮКОТАТИ, очу, очеш і ГРЮКОТІТИ, очу, отиш, недок. розм. Підсил. до грюкати. Із-під водяного плеса Підриваються колеса, Млин мій ходором іде 1 грюкоче, і гуде (Щог., Поезії, 1958, 195); Її кожен раз страх нападав, як тілько зачинало грюкотіти (Мирний, IV 1955, 88); Іноді вечорами він вибігав до міста й проходжувався під високими вікнами друкарні на вулиці Фрунзе, де грюкотіли, машини, млосно пахло фарбою (Кучер, Голод, 1961, 67).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грюкочу | грюкочемо |
2 особа | грюкочеш | грюкочете |
3 особа | грюкоче | грюкочуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грюкотатиму | грюкотатимемо |
2 особа | грюкотатимеш | грюкотатимете |
3 особа | грюкотатиме | грюкотатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | грюкотав | грюкотали |
Жіночий рід | грюкотала | |
Середній рід | грюкотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грюкочімо | |
2 особа | грюкочи | грюкочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | грюкочучи | |
Минулий час | грюкотавши |