відміняти
ВІДМІНЯТИ, яю, яєш і ВІДМІНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМІНИТИ, іню, іниш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати. Без первісних тілець природа могла б самовільно, не потребуючи праці, усе відміняти на краще (Зеров, Вибр., 1966, 129); Але сопілки й тамбурини глухий одмінюють мотив (Рильський, III, 1961, 254); Тепер я наче трохи натуру відмінила (Л. Укр., V, 1956, 98); В другі села біг Данило, А дівчат як одмінило (Воскр., З перцем!, 1957, 81).
2. рідко. Те саме, що скасовувати 1. Не нами це [присуд кари] вигадано, не нам його й відміняти (Ле, Міжгір'я, 1953, 133); Інколи керівники районів і колгоспів намагаються відмінити правильні вказівки спеціалістів (Колг. Укр., 7, 1956, 1).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відміняю | відміняємо |
2 особа | відміняєш | відміняєте |
3 особа | відміняє | відміняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмінятиму | відмінятимемо |
2 особа | відмінятимеш | відмінятимете |
3 особа | відмінятиме | відмінятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відміняв | відміняли |
Жіночий рід | відміняла | |
Середній рід | відміняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відміняймо | |
2 особа | відміняй | відміняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відміняючи | |
Минулий час | відмінявши |