відмикати
ВІДМИКАТИ, аю, аєш, недок., ВІДІМКНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. За допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене. - А що, може, принести тобі якого їдження за ті гроші? - запитав Спориш, відмикаючи колодку при дверях (Фр., II, 1950, 245); А Панас вже відмикав невільницькі кайдани і з несамовитою радістю кидав їх за борт (Тулуб, Людолови, І, 1957, 456); Мотря одімкнула свою скриню (Н.-Лев., II, 1956, 290); Старий шахтар відімкнув двері і навшпиньках увійшов у кімнату (Донч., Шахта.., 1949, 155).
2. діал. Розплющувати (очі). Довгенько лежала недужа, не відмикаючи очей й не ловлячи слова (Вовчок, І, 1955, 315).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмикаю | відмикаємо |
2 особа | відмикаєш | відмикаєте |
3 особа | відмикає | відмикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмикатиму | відмикатимемо |
2 особа | відмикатимеш | відмикатимете |
3 особа | відмикатиме | відмикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відмикав | відмикали |
Жіночий рід | відмикала | |
Середній рід | відмикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмикаймо | |
2 особа | відмикай | відмикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відмикаючи | |
Минулий час | відмикавши |