висловлювати
ВИСЛОВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИСЛОВИТИ, влю, виш; мн. висловлять; док., перех. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). Він став щось висловлювати по-якутськи швидко та палко, але що, я не міг розібрати (Граб., III, 1960, 93); Говорили [бійці] про свої пригоди, висловлювали свої думки й поради (Сміл., Зустрічі, 1936, 201); Пронька.. з захопленням висловив бажання приєднатися до мандрівника (Донч., VI, 1957, 14); Був не в силі я висловить муки, що туманила думи мої. Ми мовчали, і сльози розлуки напливали на вії твої (Сос., II, 1958, 119); // перен. Виражати тим чи іншим способом. Часом можна висловить пейзажем Те, для чого слів нема людських (Рильський, III, 1961, 315).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висловлюю | висловлюємо |
2 особа | висловлюєш | висловлюєте |
3 особа | висловлює | висловлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висловлюватиму | висловлюватимемо |
2 особа | висловлюватимеш | висловлюватимете |
3 особа | висловлюватиме | висловлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висловлював | висловлювали |
Жіночий рід | висловлювала | |
Середній рід | висловлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висловлюймо | |
2 особа | висловлюй | висловлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висловлюючи | |
Минулий час | висловлювавши |