блимати
БЛИМАТИ, аю, аєш, недок. 1. тільки 3 ос. Світитися тьмяним нерівним світлом. Я на небо позираю - Сумно блимають зірки (Граб., І, 1959, 627); Де-не-де на розі вулиці блимала жовтавим світлом лампа (Фр., VII, 1951, 347); Стаха хлипала не дуже переконливо, бо крізь розставлені пальці.. хитро блимало синє, як намистинка, око (Вільде, Сестри.., 1958, 498).
2. чим. Світити уривчасто, з перервами; блискати, мигати. Клим.. не думав спати, блимав у темряві цигаркою (Вас., І, 1959, 97); Блимає червоною цяткою семафор (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 84).
3. перен. Раптово з'являтися і зникати. Думки блимали, як брудні шкельця на сонці (Панч, Солом. дим, 1929, 89).
4. на кого - що. Кидати погляди, поглядати. Яків раз по раз блимав на чоловіка (Мирний, І, 1954, 296); Ставав [Сава] у дверях.. і похмуро блимав звідти на барометр, повішений на стіні (Гончар, І, 1954, 526); Кулина спідлоба блимала на Франку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 177).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блимаю | блимаємо |
2 особа | блимаєш | блимаєте |
3 особа | блимає | блимають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блиматиму | блиматимемо |
2 особа | блиматимеш | блиматимете |
3 особа | блиматиме | блиматимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | блимав | блимали |
Жіночий рід | блимала | |
Середній рід | блимало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блимаймо | |
2 особа | блимай | блимайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | блимаючи | |
Минулий час | блимавши |