безмаль
БЕЗМАЛЬ, присл. 1. розм. Трохи менше; майже. - Вже ж Уляпка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр., III, 1952, 651); - Мешкали ми в них безмаль тиждень (М. Ол., Чуєш.., 1959, 10).
2. діал. Мабуть, певно. Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде (Л. Укр., III, 1952, 667).