ДОГОРЯЮЧИЙ, рідко ДОГОРАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до догоряти, догорати. Біля догоряючого костра на острові залишився тільки Харитон Макарович (Мокр., Острів.., 1961, 98); Він [асфальт] блищить в.. світлі догораючого дня (Ю. Янов., І, 1958, 135).