опікуваний
ОПІКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до опікувати. Дзенькаючи шпорами.., фланірували браві кавалергарди, виуджуючи своїм метким зором гарненьких купецьких дочок, опікуваних.. матусями (Бурл., Напередодні, 1956, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опікуваний | опікувана | опікуване | опікувані |
Родовий | опікуваного | опікуваної | опікуваного | опікуваних |
Давальний | опікуваному | опікуваній | опікуваному | опікуваним |
Знахідний | опікуваний, опікуваного | опікувану | опікуване | опікувані, опікуваних |
Орудний | опікуваним | опікуваною | опікуваним | опікуваними |
Місцевий | на/у опікуваному, опікуванім | на/у опікуваній | на/у опікуваному, опікуванім | на/у опікуваних |