мисчина
МИСЧИНА, и, ж., розм. Невеличка або поганенька миска. Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі (Коцюб., І, 1955, 14); Біла рука старостихи гралася дерев'яною мисчиною, у якій був пісок для засипування [засипання] письма (Оп., Іду.., 1958, 437); Вклав панотець півбуханця хліба та мисчину сметани з сиром (Свидн., Люборацькі, 1955, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мисчина | мисчини |
Родовий | мисчини | мисчин |
Давальний | мисчині | мисчинам |
Знахідний | мисчину | мисчини |
Орудний | мисчиною | мисчинами |
Місцевий | на/у мисчині | на/у мисчинах |
Кличний | мисчино | мисчини |