могікани
МОГІКАНИ, кан, мн. (одн. могікан, а, ч.; могіканка, и, ж.). 1. Вимерле плем'я північноамериканських індійців; представники цього племені.
2. перен. Останні або найстаріші представники когось, чогось. В Сполуч. Штатах імперіалістська війна проти Іспанії 1898-го року викликала опозицію "антиім-періалістів", останніх могікан буржуазної демократії.. (Ленін, 22, 1950, 266); Я почав догадуватися, що та гарна, добра пані була не хто інша, як Марія Костянтинівна Заньковецька. А недавно, після розмови з могіканам нашого театру Іваном Олександровичем Мар'яненком, і зовсім у цьому впевнився (Минко, Моя Минківка, 1962, 45); В давнину весь острів [Хортицю] вкривали п'ятсотлітні дуби, серед яких вирізнявся дуб-могікан, що всох у 1871 році (Вітч., 4, 1967, 205).
могіканин
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | могіканин | могікани |
Родовий | могіканина | могікан |
Давальний | могіканинові, могіканину | могіканам |
Знахідний | могіканина | могікан |
Орудний | могіканином | могіканами |
Місцевий | на/у могіканині | на/у могіканах |
Кличний | могіканине | могікани |