мудрощі
МУДРОЩІ, ів, мн. 1. Те саме, що мудрість. - Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (Коцюб., II, 1955, 365); - Зайшов подивитися [на гру] з цікавості. Бачу - ніяких мудрощів нема... (Тулуб, Людолови, І, .1957, 279).
2. ірон. Те саме, що мудрування. [Парвус (вибухнув глумливим реготом): ] Ха-ха, ха-ха! О, мудрощі поганські! Які ж глибокі! Наче брід в посуху! (Л. Укр. II, 1951, 474).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мудрощі | |
Родовий | мудрощів | |
Давальний | мудрощам | |
Знахідний | мудрощі | |
Орудний | мудрощами | |
Місцевий | на/у мудрощах | |
Кличний | мудрощі |