механіцизм
МЕХАНІЦИЗМ, у, ч. Антидіалектичний напрям у філософії, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку - до найпростіших законів механіки. Механіцизм 20-х років був своєрідною ревізією марксизму (Ком. Укр., 5, 1963, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | механіцизм | механіцизми |
Родовий | механіцизму | механіцизмів |
Давальний | механіцизмові, механіцизму | механіцизмам |
Знахідний | механіцизм | механіцизми |
Орудний | механіцизмом | механіцизмами |
Місцевий | на/у механіцизмі | на/у механіцизмах |
Кличний | механіцизме | механіцизми |