люковий
ЛЮКОВИЙ, а, е. Прикм. до люк. Башти [силосні] слід розміщувати поблизу тваринницьких ферм люковими прорізами в бік будівлі (Колг. енц., II, 1956, 480).
ЛЮКОВИЙ, вого, ч. Робітник, що працює біля люка певного агрегату. Як солдат на чатах стоїть біля вогнедишних коксових батарей один з кращих люкових.. коксохімічного заводу (Рад. Укр., 30. IV 1964, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | люковий | люкові |
Родовий | люкового | люкових |
Давальний | люковому | люковим |
Знахідний | люкового | люкових |
Орудний | люковим | люковими |
Місцевий | на/у люковому, люковім | на/у люкових |
Кличний | люковий | люкові |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | люковий | люкова | люкове | люкові |
Родовий | люкового | люкової | люкового | люкових |
Давальний | люковому | люковій | люковому | люковим |
Знахідний | люковий, люкового | люкову | люкове | люкові, люкових |
Орудний | люковим | люковою | люковим | люковими |
Місцевий | на/у люковому, люковім | на/у люковій | на/у люковому, люковім | на/у люкових |