дорожній
ДОРОЖНІЙ, я, є. 1. Прикм. до дорога 1. Уже ступив [Федір] на сухе дорожнє груддя, як раптом збоку, з очеретів, бурхонув вітер (Мушк., Серце.., 1962, 21); На дорожніх вибоїнах фаетон підкидало так, що кожної секунди він міг перекинутись (Шиян, Гроза.., 1956, 429); // Стос. до дороги (у 4 знач.). Одяг, взуття, харчування повинні відповідати вимогам дорожньої гігієни (В дорогу, 1953, 37); Його проймала радість: вчорашні думки, навіяні дорожньою нудьгою, облишили його (Шовк., Інженери. 1956, 162).
2. Признач. для дороги (у 4 знач.). Балабуха скинув з себе дорожню одежу, ввійшов у світлицю (Н.-Лев., III, 1956. 98); Чорноморець схопився з ліжка, дістав з чемоданчика дорожні шахи (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 161).
3. Який перебуває в дорозі (у 4 знач.). Дорожня автомашина не була новиною на цих прикордонних лісових шляхах (Ле, Клен. лист, 1960, 14); // у знач. ім. дорожній, нього, ч. Той, хто перебуває в дорозі. Забила снігом все холодна хуртовина. Погублено шляхи. І їде навмання З села дорожній в степ... (Черн., Поезії, 1959, 123).
^ Дорожній лист (листок) - первинний документ обліку роботи транспорту і витрат експлуатаційних матеріалів. На транспортні роботи, що виконуються тракторами, виписують дорожній листок (спец. форма, затверджена постановою Ради Міністрів УРСР) (Хлібороб Укр., 7, 1967, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дорожній | дорожня | дорожнє | дорожні |
Родовий | дорожнього | дорожньої | дорожнього | дорожніх |
Давальний | дорожньому | дорожній | дорожньому | дорожнім |
Знахідний | дорожній, дорожнього | дорожню | дорожнє | дорожні, дорожніх |
Орудний | дорожнім | дорожньою | дорожнім | дорожніми |
Місцевий | на/у дорожньому, дорожнім | на/у дорожній | на/у дорожньому, дорожнім | на/у дорожніх |