декларувати
ДЕКЛАРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. Офіційно заявляти, урочисто проголошувати. - Треба зібрати установчі збори, треба декларувати нашу програму. Досить плутанини! (Довж., І, 1958, 160); Новий журнал [«Червоний шлях»] в першому номері декларував свою мету - стати органом тих широких кіл української інтелігенції, які «хочуть і здатні йти по червоному шляху радянського культурного будівництва» (Поезія.., 1956, 149).
2. перен., літ. Зображувати нехудожньо, абстрактно. Декларувати у віршах - це значить збіднювати поезію, позбавляти її багатьох фарб і тонів (Вітч., 4, 1964, 152).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | декларую | декларуємо |
2 особа | декларуєш | декларуєте |
3 особа | декларує | декларують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | декларуватиму | декларуватимемо |
2 особа | декларуватимеш | декларуватимете |
3 особа | декларуватиме | декларуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | декларував | декларували |
Жіночий рід | декларувала | |
Середній рід | декларувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | декларуймо | |
2 особа | декларуй | декларуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | декларуючи | |
Минулий час | декларувавши |