упредметнювання
УПРЕДМЕТНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. упредметнювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | упредметнювання | упредметнювання |
Родовий | упредметнювання | упредметнювань |
Давальний | упредметнюванню | упредметнюванням |
Знахідний | упредметнювання | упредметнювання |
Орудний | упредметнюванням | упредметнюваннями |
Місцевий | на/у упредметнюванні | на/у упредметнюваннях |
Кличний | упредметнювання | упредметнювання |