укорочування
УКОРОЧУВАННЯ (ВКОРОЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. укорочувати і укорочуватися. Щороку, поряд з проріджуванням і вкорочуванням наземної частини дерева, вирізують хворі, сухі, підсихаючі й поламані гілки (Хлібороб Укр., 3, 1970, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | укорочування | укорочування |
Родовий | укорочування | укорочувань |
Давальний | укорочуванню | укорочуванням |
Знахідний | укорочування | укорочування |
Орудний | укорочуванням | укорочуваннями |
Місцевий | на/у укорочуванні | на/у укорочуваннях |
Кличний | укорочування | укорочування |